Історія бібліотеки

14 травня (за старим стилем) 1898 року Херсонське повітове кураторство народної тверезості відкрило у Великій Олександрівці чайну, а при ній бібліотеку. Її фонд складався з 367 книжок, переважно релігійного змісту, але була й художня література.

Читання в бібліотеці було платним: щоб щось прочитати, потрібно було купити чай. Дітям вхід до читальні був заборонений. Газета «Юг» у 1900 році повідомляла, що за період з 14 травня 1898 р. по 1 січня 1900 р. було видано 629 книг, тоді як випито понад 12 тисяч склянок чаю.

Бурхливі події 1917 року започаткували новий етап розвитку бібліотечної справи. У 1920–30-х роках бібліотеки стали центрами ліквідації неписемності, політичної та культурно-освітньої роботи.

У 1926 році бібліотечний фонд у райцентрі налічував 7770 книжок. Дитяча література була виділена окремо. Працювали 8 пересувних книгозбірень по 50 книжок кожна. Вони обслуговували села та поверталися через два місяці. Передплачувалися газети «Комунар», «Известия», «Червоний селянин». Української літератури було мало.

Фашистська окупація завдала великої шкоди — книжковий фонд районної бібліотеки було повністю знищено.

Після визволення Великої Олександрівки у 1944 році завідувачка бібліотеки Парасковія Сергіївна Тархова відновила фонд. Сотні читачів подарували свої книги. 15 листопада 1944 року бібліотека офіційно відкрилася.

Бібліотека не мала власного приміщення і розташовувалась у редакції районної газети. Штат — 2 бібліотекарі. Фонд — 4640 примірників. Передплачувалося 28 періодичних видань, кількість читачів — 560.

Дитяча бібліотека

У 1948 році створено районну дитячу бібліотеку (фонд — 600 примірників), яку очолила Мотрона Василівна Ковальова.

У 1958 році відкрито читальну залу. У 1962 році бібліотека отримала звання «Бібліотека відмінної роботи».

Бібліотека змінювала приміщення: від невеликої хатини до Будинку піонерів, згодом — окремого приміщення на вул. Театральній, 11, а з 1992 року — у старому Будинку культури.

Фонд дитячої літератури зріс до 21,6 тисячі примірників. Щороку бібліотеку відвідують понад тисячу користувачів.

Розвиток бібліотечної системи

У 1960-х роках бібліотеки району змагалися за звання «Бібліотека відмінної роботи». У 1961 році районна бібліотека отримала звання «Установа культури відмінної роботи».

Парасковія Сергіївна Тархова сформувала покоління бібліотекарів та заклала основу розвитку системи.

У 1976–1979 роках проведено централізацію бібліотек. Створено централізовану систему з 27 бібліотек.

У 1980-х роках бібліотеки активно працювали з населенням за місцем проживання, роботи та навчання.

У 1992 році центральна бібліотека отримала нове приміщення. Створено жіночий клуб «Недільна світлиця».

Станом на 1 січня 2004 року фонд складав 63 429 примірників, кількість користувачів — 3892.

Бібліотека, яку хотіли знищити

До війни бібліотека була сучасним простором: 12 філій, дитяча та центральна бібліотеки, понад 63 тисячі книг. Це була жива інфраструктура знань.

• мультимедійний клуб «Кіно і книга»;
• молодіжна програма «Замов письменника»;
• арт-галерея;
• кіноклуб «Docudays UA»;
• відеомайстерня;
• екзаменаційний майданчик;
• курс «Дія. Цифрова освіта».
  
  

10 березня 2022 року — під час окупації знищено 90% інфраструктури селища. Бібліотека стала однією з перших жертв.

Книги знищували, розстрілювали, палили. Це була цілеспрямована спроба стерти культуру та пам’ять.

1 червня 2024 року — ракетний удар остаточно зруйнував будівлю. З 63 000 книг залишилося 5016.

Відновлення

Бібліотека відновила роботу завдяки підтримці громади та адміністрації. Було надано приміщення у школі №2.

Люди приносили книги, допомога надходила з України та з-за кордону. Фонд почали відновлювати практично з нуля.

Реалізовано проєкт Данської ради у справах біженців «Бібліохаб», що дозволило облаштувати сучасний простір.

Сьогодні бібліотека — це точка опори для громади, простір відновлення, знань і спілкування.

Її намагалися знищити. Але вона знову працює.